робота з батьками

Ми говоримо ... Дитина чує .... Фрази з подвійним змістом: як їх чує дитина

Спілкуючись з дітьми, ми не дуже замислюємося, як вони сприймають звернені до них слова і фрази. Важко уявити, але наші слова і думки володіють магічною силою. Усього одна фраза може позбавити життя сенсу, вбити надію, а може додати впевненості, розсмішити, втішити, допомогти знайти віру і любов.

Ми говоримо…

— Обережно — впадеш!

— Не чіпай собаку — вкусить!

Дитина чує...

— Світ небезпечний, краще взагалі нічого не робити.

Скажіть інакше...

— Потурбуйся про себе, бережи себе. Будь уважним.

Ми говоримо…

— Давай швидше! Поквапся! Замовкни! Стій! Відповідай!

Дитина чує ...

— Ти не важливий. Тобі доведеться поступитися своїми бажаннями заради моїх.

Скажіть інакше...

— У мене 10 хвилин. Скільки тобі потрібно часу? (Спробуйте домовитися).

Ми говоримо…

— Не скигли! Не кричи! Не смійся! Не плач!

Дитина чує ...

— Не виражай своїх емоцій.

Скажіть інакше...

— Ти, мабуть, втомився. Ти чогось злякався. (Постарайтеся зрозуміти почуття дитини).

Ми говоримо…

— Ну скільки можна повторювати (пояснювати)!

Дитина чує...

— Ти дурний, ти невдаха.

Скажіть інакше ...

— Ти впораєшся, спробуй ще. Я можу допомогти, якщо хочеш.

Ми говоримо…

— Хлопчики не повинні боятися (плакати). Дівчинка повинна бути слухняною.

Дитина чує...

— Чоловік не має права на почуття. Жінка — завжди жертва.

Скажіть інакше...

— Ти засмутився. Ти розсердилася. Ти маєш право це 
пережити.

Ми говоримо
…

— Як тобі не соромно!

Дитина чує...

— Ти поганий, з тобою щось не так.

Скажіть інакше ...

— Всі ми помиляємося. Помилка — це крок вперед до вміння і знання.

Ми говоримо…

— Подивися, як добре він /вона/ робить, а ти?

Дитина чує...

— Ти гірша від інших.

Скажіть інакше...

— Я люблю тебе таким, який ти є.

Мова ваших дітей 

Важливу роль у формуванні особистості дитини, зокрема у розвитку її мовлення, належить сім’ї. Адже перші слова, перші речення маля вимовляє в колі близьких людей – батька, матері, бабусі, дідуся.

Якщо ми любимо свою дитину, бажаємо їй добра та світлої долі, невже байдуже поставимося до труднощів, які згодом спричинюють вади мовлення! Вчасне невиправлення мовленнєвих вад призводить до порушень і затримки загального розвитку дитини, спричиняє труднощі у сприйманні та аналізі як навчального матеріалу, так і реальних подій. От чому логопед завжди попереджає батьків, намагаючись застерегти їх від легковажного ставлення до проблем мовлення їхнього малюка.

Наше мовлення складається із звуків. Правильно вимовляти звуки рідної мови дитина має навчитися до школи. Важливим завданням мовленнєвого розвитку дітей є виховання звукової культури мовлення. Поняття звукової культури мовлення досить складне і широке, воно містить цілий ряд важливих компонентів: чітку артикуляцію звуків рідної мови, фонетичну і орфоепічну правильність мовлення, правильне мовленнєве дихання, силу голосу, темп і тембр мовлення, інтонаційні засоби виразності (наголос, логічні паузи, ритм), фонематичний слух. У дошкільному віці простежується неправильна вимова дитиною звуків. Це цілком закономірне явище. Але більшість дітей не може самостійно опанувати правильну звуковимову, отже потребує допомоги дорослих. Не всі батьки приділяють цьому серйозну увагу. Деякі вважають, що настане час, і дитина сама навчиться говорити. Якщо ж малюк продовжує і за рік-два говорити з помилками, вони дивуються: «Чому ж ти досі не навчився говорити правильно?» Допомогу дітям із серйозними вадами мовлення надають спеціалісти – вчителі-логопеди. Щоб своєчасно виправити звуковимову дітей, батьки мають знати ті вади, які найчастіше зустрічаються у дошкільному віці. Розрізняють такі вади види неправильної вимови: пропуск звуків, заміна звуків, спотворення звуків.

Чиста і правильна звуковимова залежить від багатьох чинників. Значну роль відіграють індивідуальні особливості дитини, стан її психічного розвитку. Недоліки вимови звуків можуть бути зумовлені пошкодженням центрального або периферійного відділів мовленнєвого апарату внаслідок інфекційних хвороб або вроджених вад. У таких випадках потрібне втручання ще й спеціалістів-лікарів. Послідовна і систематична робота з дитиною над формуванням звуковимови сприятиме своєчасному виправленню мовленнєвих вад, досягненню на кінець дошкільного віку чіткої вимови усіх звуків рідної мови.

ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ У ВИХІДНІ ДНІ.

Щоб харчування дітей у вихідні дні відповідало фізіологічним нормам, батьки повинні знати, скільки і яких продуктів дитині необхідно отримувати протягом дня в залежності від віку та режиму, прийнятому в дошкільному навчальному закладі. В харчуванні дітей використовують різні сорти м'яса: яловичина, птиця (крім качок та гусей), кролики, молода баранина, а для старших дітей додається нежирна свинина в рубленому вигляді. В окремі дні; включають сосиски. Однак слід пам`ятати, що в їх складі більше жиру ніж білка та вітамінів, найменш сприятливе співвідношення мінеральних солей. Слід використовувати і такі цінні рослинні білкові продукти, як горох, квасоля (вміст білка в горосі - 23%о, квасолі - 23%). В них багато вітамінів В, вітаміну Е, багато калію та інших мінеральних речовин. В ті дні, коли нема достатньої кількості м'яса або риби, включають блюда із бобових - суп-пюре гороховий, гарнір із зеленого горошку тощо. Збільшити вміст тваринного білка можна також за рахунок негострих сортів твердого сиру та плавлених сирків.Не рекомендується давати дітям більше одного яйця в день. Надмірна кількість білків може викликати алергійну реакцію, а високий вміст лецетину збуджує нервову cсистему.Рибу дають частіше. Вона містить цінний набір незамінних амінокислот, вітамінів та мікроелементів ; добре перетравлюється та засвоюється. Щоб урізноманітнити харчування дітей в вихідні дні, потрібно слідкувати за меню дитячого садка протягом тижня і вдома готувати інші страви. В вихідні дні особливу увагу звертають на страви, котрі не завжди можуть бути приготовлені в дитячому садку, наприклад, страви з кролика, субпродуктів.З овочевих блюд вибирають страви, які протягом тижня в меню ДНЗ не включались. Крім того старшим дітям (більше 3-х років) в літній сезон корисно давати й зелені лопаточки гороху та спаржевої квасолі. Для поповнення норми білка дають страви з сиру. Приготовлений в домашніх умовах сир корисно давати в натуральному вигляді з фруктовою підливкою, з вершками чи сметаною, молоком та медом. Білки з натурального сиру засвоюються краще. Однак якщо нема гарантії, що сир виготовлений з пастеризованого молока, його використовують тільки в стравах після термічної обробки, наприклад, вареники, сирники. Хліб дітям потрібно давити пшеничний і житній.Дуже цінні натуральні вітамінні напої: моркв'яно-молочний, з шипшини, морс з чорної смородини.У вихідні чи святкові дні дітям можна давити випічку. Однак потрібно добирати вироби, в які входить менше жиру, а більше фруктів, горіхів. В дитячому харчуванні необхідно систематично використовувати різноманітні сезонні овочі та фрукти.

Прості істини. Батькам на замітку.

Багато у чому наша любов проявляється у невербальному відношенні, але основою всьому завжди було і буде спілкування. Саме слова задають весь тон нашого життя – не більше і не менше. Словом можна поранити, але словом можна і вилікувати. Саме тому так важливо вміти говорити близькій людині, що ви відчуваєте по відношенню до неї і наскільки вона дорога вам. Тому приємно і нам чути такі слова на свою адресу – це і дарує радість, і підвищує самооцінку, і зміцнює відносини, і додає впевненості.

А все починається з дитинства. Говоріть такі слова дитині і ви навчите її любити і бути коханою, бути впевненішою в собі і надавати впевненості іншим, слухати і чути, віддавати і отримувати, радіти життю і радувати інших, цінувати і бути вдячною – і перш за все Вам. Тому психологи рекомендують: своїй дитині якомога частіше…

Говорити:

1 . «Я люблю тебе».
2 . «Люблю тебе, незважаючи ні на що».
3 . «Я люблю тебе, навіть коли ти злишся на мене».
4 . «Я люблю тебе, навіть коли я злюся на тебе».
5 . «Я люблю тебе, навіть коли ти далеко від мене. Моя любов завжди з тобою».
6 . «Якби я могла вибрати будь-яку дитину на Землі, я все одно вибрала б тебе».
7 . «Люблю тебе як до місяця, навколо зірок і назад».
8 . «Дякую».
9 . «Мені сподобалося сьогодні з тобою грати».
10 . «Мій улюблене спогад за день – коли ми з тобою щось робили разом».

Розповідайте:
11 . Історію їх народження або усиновлення.
12 . Про те, як ви доглядали за ними, коли вони були маленькі.
13 . Історію про те, як ви вибирали їм імена.
14 . Про себе в їхньому віці.
15 . Про те, як зустрілися їхні бабусі та дідусі.
16 . Які ваші улюблені кольори.
17 . Що іноді вам теж буває складно.
18 . Що коли ви тримаєте їх за руку і стискаєте її 3 рази, це секретний код, який означає «Я люблю тебе».
19 . Який у вас план.
20 . Чим ви зараз займаєтеся.

Слухайте:

21 . Вашу дитину в машині.
22 . Що ваша дитина розповідає про свої іграшки, і подумайте, наскільки це для неї важливо.
23 . Питання, яке дійсно цікавить дитину.
24 . На одну секунду довше, ніж дозволяє ваше терпіння.
25 . Прислухайтеся до почуттів, які стоять за словами вашої дитини.

Запитуйте:
26 . «Як ти думаєш, чому це сталося?»
27 . «Як думаєш, що буде, якщо..?»
28 . «Як ми можемо це з’ясувати?»
29 . «Про що ти думаєш?»
30 . «Який у тебе найприємніший спогад за день?»

Показуйте:
31 . Як зробити щось правильно, замість того, щоб забороняти це робити.
32 . Як готувати їжу.
33 . Як складати одяг.
34 . Як і де можна знайти інформацію, якщо ви не знаєте відповіді.
35 . Прихильність до вашої другої половинки.
36 . Як правильно піклуватися про себе і доглядати за собою.

Виділіть час:
37 . Щоб поспостерігати за будівельними майданчиками.
38 . Щоб подивитися і послухати птахів у парку.
39 . На те, щоб ваша дитина допомогла вам готувати.
40 . Ходити кудись разом.
41 . На те, щоб виконувати завдання в темпі вашої дитини.
42 . Щоб просто посидіти з вашою дитиною, поки вона грається.

Порадуйте свою дитину:
43 . Зробіть сюрприз і приберіть в її кімнаті.
44 . Покладіть шоколад до млинців.
45 . Викладіть їжу якоюсь химерною або кумедною формою.
46 . Грайте з нею на підлозі.

Віддавайте:
47 . Дивіться на дитину добрими очима.
48 . Посміхайтеся, коли ваша дитина входить у кімнату.
49 . Відповідайте взаємністю, коли ваша дитина торкається до вас.
50 . Давайте вашій дитині можливість впоратися зі своїм невдоволенням (гнівом, злістю), перш ніж надати їй допомогу.

Логіко-математичний розвиток дитини

·         Наші традиції

Поради батькам щодо розвитку

логіко-математичного мислення дітей.

Велику роль у залученні малюка до світу математики відіграють батьки. Звичайно, вихователь під час занять, індивідуальної роботи, спостережень, екскурсій, дидактичних та сюжетно-рольових ігор формує у дитини елементарні логіко-математичні знання, уявлення, вміння та навички, однак спонукати дитину до пізнання – це завдання найближчих їй людей, а до того ж чудова можливість поспілкуватися зі своїм малям.

Пропонуємо декілька порад батькам про те, як можна розвивати логіко-математичне мислення дитини у невимушеній «домашній» обстановці, під час повсякденного спілкування

«МАТЕМАТИЧНІ» поради на щодень

На прогулянці

На прогулянці звертайте увагу дитини на цифри на будинках, машинах, рекламних щитах, вивісках. Називайте малюкові цифри, які бачите, і просіть, щоб він їх повторив. Для цього пограйте у гру «Відлуння»: нагадайте своєму маляті, як ви у горах чи у будинку чули, як луна «повторює» останні слова, і запропонуйте йому на певний час стати такою луною. Наприклад: «Я скажу чотири, а ти повториш за мною двічі (тричі…) «чотири», «чотири»… Така гра не лише допоможе дитині запам’ятати числа, а й сприятимезакріпленню навичок лічби, розвитку уваги.

У кімнаті

Коли дитина просить, щоб ви почитали їй улюблену казочку, оповідання, віршик, перед тим, як задовольнити її прохання, запропонуйте їй знайти відповідну сторінку за номером (від 1 до 10).

* Якщо ви зібралися пересадити кімнатні квіти, запропонуйте дитині взяти участь у процесі, підібрати горщики відповідного розміру, полічити їх, можна розкласти перед нею пластмасові горщики різні за розміром і дати завдання скласти їх один в один за принципом мотрійки. Можна також пропонувати викладати з них серіаційні ряди, групуючи за певними ознаками. Цей процес не лише захоплює малюка, а й розвиває у нього мисленнєві операції аналізу та серіації.

* Заохочуйте дитину самостійно організувати свій ігровий простір. Наприклад, запропонуйте гру «Кафе». Нехай малюк сам підготує необхідні атрибути, обладнає дизайн приміщення, згрупує предмети, які будуть використовуватися у грі, за якістю (масою, формою, кольором, величиною), множинами (кондитерські вироби, напої, фрукти), виготовить та розклеїть цінники. А ви, відвідуючи «кафе» свого малюка, не забувайте хвалити його старанність.

На кухні

Під час приготування обіду спонукайте малюка лічити овочі та фрукти.Наприклад, запитайте, скільки в кошику для приготування моркви, буряка, картоплі, цибулі.

· Попросіть перебрати квасолю та горох у різні ємкості. Або висипте на тацюмакарони різні за формою та розміром і запропонуйте розкласти (згрупувати) їх за однією або двома ознаками. Це завдання розвиватиме вміння дитини класифікувати предмети, а також дрібну моторику та сенсорику.

· Приготування вареників – цікава і захоплива справа, тож нехай ваш малюк допомагає їх ліпити, при цьому лічить, скільки він зробив сам, скільки ви, а скільки разом; скільки було до того, як він почав ліпити, і скільки стало. Обов’язково відзначайте вклад дитини у спільну справу, не скупіться на похвалу.

· Коли варите кашу, запропонуйте малюкові умовною міркою відміряти крупу. Наприклад, попросіть у нього три склянки крупи для варки або скажіть, нехай визначить, скільки ще склянок крупи залишилося у мішечку чи посудині для її зберігання. За таким же принципом можете проводити гру «Магазин», тобто «купувати» у дитини певні продукти.

· З чистих губок для миття посуду нехай дитина збудує будиночок,кораблик або те, що їй заманеться. При цьому ставте умову – використовувати губки лише певного кольору або розміру. Якщо вдасться, то нехай сконструює кілька поверхів, а потім їх полічить.Так у малюка розвиватиметься вміння класифікувати, лічити, а також креативне мислення.

· Пропонуйте маляті шукати на кухні предмети, схожі за формою на прості геометричні фігури, і називати їхнє місце розташування. Наприклад: «Мілка тарілка схожа на круг. Знаходиться на другій поличці зверху; в шухляді; біля чайника; під каструлею; справа від глибокої тарілки.» Це сприяє розвитку вміння орієнтуватися у просторі, закріпленню уявлення про геометричні фігури, а також активізації у мовленні назв посуду.

В природі

- Виїжджаючи з дітьми на природу (на берег річки, озера чи моря) можна зайняти їх пошуками «курячого бога». Це камінчики з діркою, які, за словами людей, приносять щастя тому, хто їх знаходить. Камінчики можна лічити, групувати за розміром, кольором, нанизати на нитку.

- Можна полічити, хто знайшов більше камінчиків, порівняти, чиє намисто найдовше шляхом накладання одне на одне.

- Цікаво буде оголосити конкурс на віднайдення найменшого чи найбільшого камінчика.

- Камінчики, які мають незвичну форму, можна розфарбувати фарбами, восковими олівцями.

- Пропонуйте шукати камінці певної форми (схожі на трикутник, квадрат, круг) та групувати їх.

- Малеча полюбляє кидати камінчики у воду. Позмагайтеся іпокидайте їх на дальність: хто кинув далі, хто ближче.

- З шишок, каштанів. камінців, листочків, гілочок попросіть дітейвикласти якусь геометричну фігуру або інше зображення, порівняти, яких матеріалів використано більше.

- Залучайте дітей до ігор: «Скільки кроків до дерева?», «Який листочок більший?», «Виклади листочки за зростом».

- Під час спостережень за деревами спонукайте дитину лічити кроки до дерева (точний окомір), листочки на дереві, пташок, які прилетіли чи відлетіли. Для розвитку орієнтування у просторізапитуйте малюка, у який бік хиляться гілочки, коли дме вітер, - вправо чи вліво; хто живе на дереві, а хто під ним.

- Для розвитку вміння порівнювати за величиною пропонуйте такі завдання: знайти найвищий дуб; обійняти найтовстіше дерево; виміряти мотузкою товщину клена та прикласти до умовної мірки (лінійки); викласти з листочків велике та маленьке коло, найдовшу, найкоротшу доріжку; підійти до найвищого (найнижчого) дерева.

Як бачите, розвивати логіко-математичне мислення вашого малюка – цікаво і цілком доступно у домашніх умовах. Крім того, всі наведені завдання сприяють формуванню не лише відповідних математичних вмінь, але й загальної життєвої компетентності дитини, розширюють її світогляд та закріплюють набуті знання з інших галузей.

Емоції дитини

Сьогодні хочемо поговорити з вами про те, як допомогти дитині заспокоїтися й навчити давати раду своїм емоціями.

Чому це так важливо?
Є моменти, коли діяльність буде ефективною виключно у стані спокою. Адже неможливо вчитися, їсти або заснути у збудженому стані.

Здатність до саморегуляції не дається від народження, а виробляється за життя, тобто піддається формуванню й вдосконаленню. І саме дорослі можуть створити умови й інструменти для розуміння дитиною своїх відчуттів. Саморегуляція багато в чому залежить від бажання людини керувати власними емоціями, думками, переживаннями і поведінкою. І як завжди, коли справа стосується дітей, дорослі мають придумати як загорнути корисну інформацію в цікаву для дитини “обгортку”.

Маємо для вас цілих 15 ідей та порад, що допоможуть дитині заспокоїтися. Поради підійдуть усім дітям, яким складно керувати своїми почуттями й емоціями.

🌀 Створення візуальних альбомів заспокоєння. Це невеликі картинки, що зображують дітей, які роблять щось у спокійному ритмі: займаються йогою, лежать у ліжку, перебирають маленькі іграшки.

🌀 Дмухання мильних бульбашок. Таке заняття ― своєрідна дихальна гімнастика. Головне: акцентувати увагу дитини на спостеріганні за бульбашками, за тим, як повільно вони переміщуються простором. Активна біганина за бульбашками навряд чи заспокоїть.

🌀 Жування. Як не дивно, але стривожена дитина навіть у шестирічному віці може “зажовувати” стрес. Часто у садочках можна почути скарги, що дитина Х покусала дитину Y, хоча обоє вже в “поважному” дошкільному віці. Тому краще запропонувати для цього спеціальні браслети або резинові іграшки, ніж дозволяти кусати один одного.

🌀 Використання обтяжених кульок або мішечків, обтяжених іграшок або жилетів. Завдання цих предметів ― забезпечення додаткового сенсорного навантаження. Як результат отримуємо ефект “заземлення”, відчуття себе в просторі, зниження рівня тривожності, стресу, підвищення концентрації.

🌀 Візуальні стимулятори на кшталт пісочного годинника або калейдоскопу перемикають увагу, роблять дитину сконцентрованою.

🌀 Маска для очей, беруші для вух. Якщо бачите, що у дитини візуальне або слухове перенавантаження ― зменшіть кількість візуальних та слухових стимулів.

🌀 Гра з тістом або пластиліном. Одночасно може “вгамувати” тактильний та пропріоцептивний голод.

🌀 Газети або журнали, що "зі смаком" можна пошматувати. Допомагає як санкціонований спосіб для “випускання пари” в загостреній ситуації.

🌀 Плед або ковдра, в які можна загорнутись як в “рулет”. Відчуття захищеності викликають заспокоєння. Також, можна використовувати обтяжену ковдру або панчоху для тіла.

🌀 Пляшечки з ароматами, що заспокоюють. Це можуть скляні невеликі ємності, куди ви додасте кілька крапель ефірних олій. Рекордсмени серед заспокійливих ароматів: лаванда, м’ята, іланг-іланг і апельсин. Але неодмінно переконайтеся, що аромати приємні дитині.

🌀 Заспокійлива музика. Ідеально, якщо знайдете колискові, що стануть до вподоби малюкові, й перетворите сеанс прослуховування на традицію перед сном.

🌀 Маленьке дзеркало, що завжди під рукою, допоможе перетворити неконтрольований виплеск емоцій на “оздоровлювальне” кривляння. Також можна разом досліджувати різновиди емоцій.

🌀 Шматочки вати або серветок стануть у пригоді в грі “дуйбол”. Все просто: замість м’яча ― вата або зіжмакана у кульку серветка, замість рук та ніг ― потік повітря. Дмухайте папірець один одному й забивайте “голи”!

🌀 Шматочки тканини. Зазвичай, дітей зачаровують різні фактури й кольори. І шматочки різнотекстурного текстилю миттєво стають предметами гри.

🌀 Лавова лампа, або будь-який незвичайний світильник у домі. Спостерігати за формами, що постійно змінюються у лавовій лампі нескінченно цікаво!

Головне ― бути уважним до дитини. Усі ми різні і нам подобаються різні речі. Ви можете бути поряд із дитиною, записувати що саме її надихає й заспокоює. Ваші ідеї перетворіть на список речей, які подобаються саме вашій дитині. І дійте по ситуації.

Поділіться цією інформацією з тими, кому вона стане у пригоді! Бажаємо Вам зберігати спокій та рівновагу.

10 заповідей для батька. 

Батько є прикладом, хоче він того чи ні

I. Перший обов’язок батька щодо дітей — любити їхню маму.

Родина — це система, яка тримається на любові. Не уявній, а справжній, дійсній. Без любові неможливо довго витримувати тягарі родинного життя. Неможливо бути батьком «з відчуття обов’язку». Виховання— завжди «командна гра». У подружній парі, де підростають діти, щира згода та глибока єдність наповнюють радістю та допомагають рости, будучи для них надійним фундаментом. Батько може захистити матір, «підмінюючи» її та надавши їй можливість відпочити, відновитися та віднайти трішки часу для себе.

II. Батько перш за все має «бути».

Його присутність повинна означати: «ви, моя родина, — найголовніше у моєму житті». Статистика стверджує, що в середньому батько присвячує вихованню дітей менше п’яти хвилин на день. Деякі дослідження доводять існування зв’язку між відсутністю батька та поганою успішністю дітей у школі, їхнім низьким коефіцієнтом розумового розвитку, злoчинністю та агресивністю. Це питання стосується не часу, а справжнього спілкування. Бути у випадку батька означає — спілкуватися з дітьми, обговорювати їхню працю та проблеми, залучати їх до участі в своєму житті, наскільки це можливо. Та навчитися зауважувати всі малі та великі знаки, які постійно посилають діти.

IIІ. Батько є прикладом, хоче він того чи ні.

Сьогодні особа батька відіграє надзвичайно важливу роль, оскільки дитина може покластися на нього, а в його силах — керувати дитиною. Передусім батько є прикладом, він стимулює вибір конкретних схем поведінки дитини згідно з засадами коректності та вихованості. Одним словом, батько — взірець чесності, порядності та доброзичливості. Навіть якщо діти і не усвідомлюють цього, а іноді й заперечують це, насправді ж вони дивляться на те, що і як робить батько та чому він чинить так, а не інакше. Те, що ми називаємо сумлінням, великою мірою залежить від постаті батька.

IV. Батько забезпечує надійність.

Батько — це охоронець. Ціла родина чекає, що батько захистить її. Батько оберігає також тоді, коли визначає певні правила, часові та просторові обмеження, деколи забороняючи певні речі: це — найкращий спосіб сказати: «Я піклуюсь про тебе».

V. Батько заохочує та додає сил.

Батько доводить свою любов повагою, слухаючи та приймаючи. Його любов справжня, як у тих, хто каже: «Що б не сталося, я завжди з тобою!» Завдяки цьому в дітей виникає самоповага. Батько завжди готовий допомогти своїм чадам, компенсуючи їхні слабкості.

VI. Батько пам’ятає та розповідає.

Батьківство є островом спасіння для тих, хто «зазнав краху вдень». Такий звичайний момент, наприклад, вечерю, батько перетворює на особливу родинну зустріч, коли всі можуть спокійно поспілкуватися між собою. Добрий батько спроможний створити чарівну атмосферу спогадів. У минулому батько був носієм цінностей; для того, щоб їх передати дітям, достатньо було їх усно приписати. Зараз їх треба демонструвати. А сучасне життя заважає цьому. Як можна щось показати дітям, якщо немає часу поговорити з ними, обмінятися думками, поділитися планами, своїми надіями, радостями чи невдачами?

VII. Батько вчить вирішувати проблеми.

Батько — найкращий дороговказ у навколишній світ. Батько має сильний вплив на дітей завдяки своїй здатності керувати життям, тим, як він ставиться до оточуючої дійсності. Цей аспект також дуже важливий для виховання особистості дитини. Батько — це людина, що дає дітям мапу життя.

VIII. Батько пробачає.

Пробачення батька — це те, що дитина відчуває найкраще і чого очікує найбільше; це чи ненайвеличніша ознака батька. Один із в’язнів дитячої колонії зізнався: «Мій батько завжди був строгим зі мною : ні любові, ні розуміння. Коли я був маленьким, він дуже мене любив. Якось я оступився, і з тих пір він не мав більше відваги підійти та поцілувати мене, як раніше… Його любов до мене зникла: я мав тоді тринадцять років… Він забрав у мене свою любов у той момент, коли вона була мені найбільше потрібна… Нікому було розповісти про свої проблеми. Якщо я опустився так низько, то в цьому є доля батьківської вини… На його місці я повівся б інакше. Не покинув би свого сина у скрутний момент. Справжнім батьківським розумінням я б сприяв тому, аби він повернувся на правильний шлях. А в мене нічого з того не було».

IX. Батько — завжди батько, навіть якщо він живе далеко.

Кожна дитина має право на «свого» батька. Коли батько нехтує дітьми, забуває або покидає їх, він тим самим наносить їм pану, котра ніколи не загoїться.

X. Батько — це образ Бога.

Бути батьком — велике покликання, а не особистий вибір. У всіх дослідженнях з психології говориться, що діти виробляють для себе образ Бога на основі образу власного батька. Якщо мати молиться разом з дітьми, це прекрасно, але водночас звично. Якщо ж з дітьми молиться батько, вони ніколи про це не забудуть.

за книгою Бруно Фереро “ВАШІ ДІТИ МАЮТЬ ЛИШЕ ВАС”